Великдень завжди був одним з найважливіших свят для українців, символізуючи відродження та єдність.
Проте, незважаючи на збереження основних обрядів, багато стародавніх традицій поступово зникають, і це стає не лише культурною втратою, а й розривом з глибокими духовними коренями. Ось деякі з них, що все рідше виконуються в Україні, про них повідомляє видання KURAZH.
Писанка — символ відродження, що стає рідкісним мистецтвом
Писанки, розписані яйця, — одне з найбільш значущих символів Великодня в Україні. Різні техніки розпису та кольори яєць мали глибоке значення, пов’язане як з релігією, так і народними уявленнями. Виготовлення писанок стало важливим елементом національної ідентичності, проте сьогодні цей обряд стає дедалі рідшим через урбанізацію та втрату інтересу до народної творчості.
Великодня вечеря: традиція, що об'єднувала родини
На великодньому столі завжди була свячена їжа: паска, ковбаси, сир — ці страви не лише символізували достаток, а й слугували засобом об'єднання родини. Однак, у сучасному світі, з його споживацьким підходом до святкувань, значення цієї традиції втрачається. Замість глибокого сімейного обряду, все частіше Великдень перетворюється на комерційну подію.
ПФУ проведе перевірку пенсіонерів: хто отримає більше
Гороскоп на сьогодні 2 квітня: яким знакам Зодіаку краще не ризикувати у середу
З травня тариф на електроенергію може зрости на 64%: пільгові тарифи зникнуть
Платіжки стануть "золотими": рекордно подорожчає один із комунальних тарифів
Поділля: спільне випікання пасок, яке стає рідкістю
Одним з найцікавіших обрядів на Поділлі було спільне випікання пасок, яке об’єднувало громаду. Процес випічки став не лише кулінарним, а й соціальним заходом. Сьогодні, з розвитком сучасних технологій, люди все частіше використовують електричні печі або купують готові паски, і традиція випікання в спільних печах поступово відходить у минуле.
Галичина: весняні хороводи, що зникають з кожним роком
У Галичині Великдень відзначався не лише релігійними обрядами, а й весняними хороводами. Молодь і діти співали пісні та танцювали, славлячи весну та родючість землі. Сьогодні ці хороводи стали рідкісними, зокрема через урбанізацію та зміну цінностей, що відводять увагу від місцевих звичаїв до масових святкувань.
Волинь: пісенні традиції, які перестають звучати
Великодні пісні Волині, що сповнені релігійної символіки, колись виконувались під час обрядів і об’єднували людей. Однак, урбанізація та вплив масової культури призвели до того, що ці пісні стали забутими. Хоча деякі громади намагаються відновити цю традицію, вона вже не є такою популярною серед молоді.
Закарпаття: обряд очищення у водоймах, що вже майже не проводиться
Очищення у відкритих водоймах Закарпаття було однією з традицій, що передавалася з покоління в покоління. Занурення в освячену воду символізувало очищення і відродження. Однак, із забрудненням водойм і зміною способу життя ця традиція стала рідкісною.
Ці зміни демонструють ширшу тенденцію в Україні, де деякі з найбільш значущих традицій поступово відходять у минуле.
Нагадаємо, чому Великдень 2025 року стане історичним: унікальна подія 20 квітня об'єднає весь світ і дасть надію.
Раніше ми повідомляли, що не тільки паски, крашанки та сіль: що обов'язково має бути у великодньому кошику та чому.