Молоді українки професійно виманюють гроші на синьо-жовтих стрічках: "Хочу грошей до*уя відкласти..."

Якщо ви хоч раз гуляли Львовом, Києвом чи Одесою, вам, швидше за все, намагалися зав'язати на руку синьо-жовту стрічку. Спочатку це виглядає як жест патріотизму, але за ним слідує наполеглива вимога грошей. Скільки? Ну, "скільки можеш". Насправді менше сотні гривень тут не прокотить.

Журналісти "Говорить Великий Львів" вирішили розібратися, хто стоїть за цією хитромудрою схемою і куди насправді йдуть зібрані гроші. Одна з них навіть улаштувалася під прикриттям до цих "бізнесменів".

Як працює схема?

Центр Львова. Дівчата зі стрічками діють упевнено: зав'язують стрічку на руку перехожому та мило розповідають, що збирають на навчання. Якщо людина намагається відмовитися або дати менше, ніж вони хочуть, стрічку відразу грубо знімають назад. Іноді ще й "компліментом" забезпечать.

"Це – професійне вимагання коштів. Вони переходять на будь-яку ситуацію тільки щоб задовольнити свою потребу. Зокрема, вручити цю стрічку, а потім взяти по максимуму гроші. Ми, люди, складені психологічно так, що можемо допомагати. Вони використовують це", – коментує ситуацію депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич.

Місцеві скаржаться, що така нав'язливість псує репутацію міста, особливо в очах туристів. Але, як виявилося, за цим стоїть цілий "офіс" – квартира у центрі міста, більше схожа на студентську тусовку.

Скільки можна заробити?

Обіцянки звучать привабливо: 60-80 тисяч гривень на місяць. Найкращі за підсумками кварталу одержують бонуси – від нового iPhone до брендових подарунків. В офісі ведеться суворий облік заробітку, а оптова ціна стрічки насправді становить лише 5-7 гривень за метр.

Гроші, за словами учасниць, йдуть на модні речі, гаджети та походи до дорогих магазинів.

"Коли ти купуєш брендові шмотки – це по-іншому відчувається, – розповідає одна з дівчат. – Я взагалі хочу грошей до*уя відкласти, бл*ть, і піти в ЦУМ пошопитися.

"Я прийшла на цю роботу, щоб заробити на телефон".

І де тут патріотизм?

Ще недавно такі "збори" нібито йшли на допомогу ЗСУ. Сьогодні – на "навчання". Але ні звітів, ні доказів немає. Це відверта маніпуляція почуттями людей, кажуть експерти.

Юристи нагадують, що такі дії можуть кваліфікуватися як дрібне хуліганство чи шахрайство. Національні символи заслуговують на повагу, а їх продаж має регулюватися.

Військовослужбовці також обурені:

Що означає, що ти збираєш собі на телефон? Що ти збираєш собі на одяг? Sorry, ні – це прибутки. Доходи повинні оподатковуватись у воюючій країні. Ти не сплачуєш податки. Що це таке?

Паніка в офісі

Коли до офісу навідалася знімальна група, дівчата помітно занервували. Стрічки поспіхом почали ховати, а от пояснити, звідки беруться гроші і чому вони діють так нав'язливо, ніхто не зміг.

Як з'ясували журналісти, жодного дозволу на продаж стрічок міська адміністрація не давала. Керуючий справами виконкому Львівської міськради Євген Бойко заявив, що намагалися боротися із цим бізнесом: проводили роз'яснювальні бесіди, зверталися до поліції. Але проблема так і залишилася невирішеною.

Чому їх ніхто не чіпає?

Виявляється, дівчата формально не порушують закону. Вони не називають фіксовану ціну за стрічку, не мають офіційного робочого місця та просто "пропонують підтримати". Тобто юридично вони не торгують, а отже, оминають законодавство.

Юрист Юлій Рудницький підтверджує: